Узагальнення досвіду роботи

Конкурс "Вчитель року-2015"

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС

«УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2015»

НОМІНАЦІЯ «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

Узагальнення досвіду роботи

« Розвиток творчої уяви дітей на уроках образотворчого мистецтва»

Рощина Оксана Олександрівна,

вчитель образотворчого мистецтва

Новопсковської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Луганської обл.

с.м.т. Новопсков

2015 рік

Уже ні в кого не викликає сумніву той факт, що естетичне виховання дитини, її культурний розвиток є невід’ємною складовою формування гармонійної особистості. 3 поміж усіх видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань громадянського та духовного становлення підростаючого покоління. Уміти бачити і розуміти красу навколишньої дійсності повинна кожна людина не тільки для свого духовного збагачення, а й для успішної роботи. Незалежно від того, в якій вона працює галузі. Творчі здібності потрібні людині в найрізноманітнішій діяльності; немає таких професій - від земних до космічних - де можна було б обійтися без творчої уяви, аналітичного мислення, гостроти сприймання та емоційного відгуку на явища навколишнього світу, де б не потрібні були практичні навички роботи з різними матеріалами. Заняття образотворчим мистецтвом розвивають творчі здібності учнів, розвивають зорову пам’ять, спостережливість, просторову уяву, дрібну моторику пальців, окомір, вміння зосереджуватись, наполегливість у досягненні мети, почуття ритму і гармонії.

Зміст уроків образотворчого мистецтва спрямований на художньо-естетичний розвиток учнів, їх здатність до сприймання, оцінювання і творення в мистецтві. Мета вивчення образотворчого мистецтва в шкільному курсі, таким чином, полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері образотворчого мистецтва, вихованні потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному вдосконаленні у процесі опанування цінностями української та світової мистецької спадщини, в чому провідною стає постать вчителя, його майстерність і компетентність, творча ініціатива і креативність. А якщо до таких уроків додати продуману, організовану позакласну роботу з мистецтва, то роль вчителя стає ще більше значущою. Глибокі знання, постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей дають можливість працювати на високому професійному рівні. І тому кожен урок образотворчого мистецтва стає для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного, нового, незбагненного.

Я, Рощина Оксана Олександрівна, викладаю образотворче мистецтво в Новопсковській ЗОШ І-ІІІ ступенів хочу презентувати вам досвід своєї роботи з проблеми: «Розвиток творчої уяви дітей на уроках образотворчого мистецтва». Епіграфом до своєї проблеми я обрала слова В.О. Сухомлинського: «Истоки способностей и дарования детей - на кончиках пальцев. От пальцев, образно говоря, идут тончайшие нити – ручейки, которые питают источник творческой мысли. Другими словами, чем больше мастерства в детской руке, тем умнее ребёнок».

Тему свого досвіду вважаю актуальною і перспективною, тому що розвиток суспільства диктує необхідність виховання творчо активної особистості, здатної ефективно та нестандартно розв’язувати нові життєві проблеми. В зв’язку з цим перед навчальними закладами постає важливе завдання формування творчого потенціалу зростаючого покоління.

Проблема розвитку творчої уяви дітей є актуальною ще і тому, що цей психологічний процес є обов’язковим компонентом будь якої форми творчої діяльності дитини, його поведінки в цілому.

Теоретичною основою свого досвіду вважаю дослідження відомого психолога Л.С.Виготского, який дослідив психолого-педагогічні основи розвитку творчої уяви дітей, особливості розвитку художніх і творчих здібностей дітей.

Своїм завданням вважаю – управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. Найефективнішим засобом досягнення мети є використання продуктивних технологій навчання, які забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання.

Творча уява дітей представляє величезний потенціал для реалізації резервів комплексного підходу до процесу навчання та виховання . Великі можливості для розвитку творчої уяви надає образотворча діяльність дітей. Але традиційні методи навчання, які ми використовуємо на уроках образотворчого мистецтва, спонукають дітей діяти в рамках зразків та схем. Вони не пробуджують уяву дитини, а навпаки. Використовуючи нетрадиційні техніки малювання можливо розвивати творче начало дитини, її обдарованість, креативність .

Вибір теми дослідження виник не випадково. 25 років роботи в школі показали, що всі діти, без винятку, люблять малювати, старанно оволодівають навичками роботи з різними інструментами та матеріалами. Але створюючи власні роботи образотворчі та виразні навички дітей залишаються на середньому рівні, а більшість композицій мають скудний зміст, або містять штампи. Немає головного «своїх» щирих малюнків, відсутній творчий підхід, вони не відображають того що важливо для самої дитини, що малювала цей малюнок. Таким чином виникла необхідність створити таку систему занять , яка б разом з виконанням програмового матеріалу, допомогла стимулювати творчий потенціал дітей, розвивала б їх художньо творчі здібності.

Вихід я знайшла в використанні під час уроків нетрадиційних технік малювання.

Що ж таке « Нетрадиційне малювання»? Нетрадиційне малювання - це мистецтво зображення навколишнього світу, не спираючись на традиційні способи малювання.

Застосування нетрадиційних технік допомагає:

- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з учнем (учнями) під час спільної художньо-творчої діяльності;

- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;

- діагностувати емоційний та психічний стан школяра;

- сприяти успішній соціалізації особистості.

Малювання нетрадиційними способами заворожує. Незвичайні матеріали, оригінальні техніки, дітям подобається ,що на цих уроках відсутнє слово «неможна» . Можна малювати чім хочеш і як хочеш , навіть можна придумувати свої техніки.

Свою роботу будую так, щоб не тільки познайомити дітей з нетрадиційними техніками малювання, але сформувати у дітей технічні навички малювання, навчити створювати свій неповторний образ, використовуючи різні техніки. Для досягнення своєї мети використовую різноманітні методи.

1) Інформативно - рецептивний метод, який включає в себе слідуючи прийоми: спостереження, розглядування, екскурсія, зразок вчителя, показ. Розглядування та спостереження використовую під час екскурсії, зразок і показ безпосередньо на уроці. В процесі спостереження дитина бачить чудові перетворення на аркуші паперу , наприклад в техниці «свічка+ акварель». Вона ще називається чарівний малюнок. Реалізую цей метод так.

Кутом воскової свічки на білому аркуші паперу малюю простий сюжет. Потім пензликом, ватой або поролоном, наношу фарбу поверху зображення. Тому що фарба не лягає на жирне зображення свічкою – малюнок з`являється несподівано перед очима дітей. Вони здивовані, а я задаю питання: «Діти , а ви вмієте так малювати? (Відповіді дітей.) А ви пробовалі малювати з закритими очима? (Відповіді дітей.) Давайте спочатку спробуємо намалювати з закритими очима але не свічкою, а простим олівцем. Малюємо дерево з кроною і ялинку. «Яке дерево намалювати легше? Чому? (Відповіді дітей.) Малювати малюнок я буду восковою свічкою, малювати свічкою по білому аркушу це однаково, що малювати з закритими очима. Діти з задоволенням оволодівають новою технікою.

Цей метод роботи ми можемо також спостерігати на уроці з теми « Портрет. Аплікація» Мета цього уроку навчити дітей виконувати портрет людини, використовуючи шаблони: овалу обличчя, шиї, очей, носа, губ. Діти повторюючи пропорції рис обличчя, створюють свої особливі портрети людей.

2) Словесний метод включає в себе бесіду, розповідь, художнє слово. Цей метод практично завжди використовую на своїх заняттях. Наприклад, як на цьому. Починаємо урок з уривку до казки «Золотой петушок»

«Якого півника ви собі уявили?» (Відповіді дітей) Давайте ми з вами намалюємо півника, якого уявили самі. Але допоможе нам сьогодні в нашій роботі наша долонь. Чи похожа вона на півника?

Великий палець – голова на шиї, долонь – тулуб, пальці – хвіст. Опускаю долонь в фарбу, та друкую на папері. Що вийшло? (Відповіді дітей.) Домальовуємо дзьоб, гребінь, лапи, крила».

ХУДОЖНЕ СЛОВО - стільки спільних точок можливо знайти між словом та образотворчим мистецтвом. Вони доповнюють один одного, активізуючи сприйняття образу . Особливо емоційно діти відгукуються на красу поетичних строк, вони допомагають вихованцям осмислити свої почуття, перед тим як вони візьмуть у руки матеріали образотворчого мистецтва. Тому готуючись до уроку, ретельно підбираю уривки з художніх творів, вірші, загадки, прислів’я.

3) Репродуктивний метод, направлений на закріплення знань та вмінь дітей, включає в себе: прийоми повтору, роботу на чернетках або в словнику, виконання формоутворюючих рухів рукою. Прийом повтору, та роботу на чернетках використовую в таких техніках, як «кляксографія», «монотипія», «друк листям», «друк картоплею». Щоб отримати красиве зображення , дітям необхідно декілька разів повторити одне і теж саме. Наведу приклад використання цих технік. В монотипії аркуш паперу складають навпіл, на одній половині малюють половину предмету, щ о зображують( предмети обирають симетричними ). Потім аркуш розгортають , отримуючи дзеркальне відображення. Інший варіант, коли на одну половину аркуша дитина наносить декілька крапок фарби, накриває другою половиною аркуша та розтирає долонею . Роздивляється зображення, уявляє на що воно схоже, а потім домальовує його. Техніка друк листям полягає в наступному : дитина розфарбовує лист дерева фарбою, потім прикладає пофарбованою стороною до аркуша , притискає, отримує відбиток . Друкувати можливо не тільки листям, гілками, колоском та іншими природними матеріалами.

Техніка друку картоплею, може використовуватися на уроках декоративного малювання з метою знайомлення з поняттям "ритм".

Техніка трафарет використовується на уроках в 7 класах в темі «Дизайн навколишнього середовища». Спочатку навчаємо дітей вирізати трафарет. Хто який забажає. Потім притиснув трафарет міцно до аркуша намагаємось отримати зображення тампонуючи малюнок поролоновими тампончиками. Обережно піднімаємо трафарет, отримуємо чітке зображення.

Техніка набризгування фарби з допомогою зубної щітки. Непроста техніка, що використовується також на цьому уроці. Зубною щіткою в лівій руці наберемо небагато фарби , а паличкою будемо проводить по поверхні щітки швидкими рухами в напрямку до себе. Бризги полетять на папір, залишаючи відбиток.

Техніка пуантілізма використовується мною в різних інтерпретаціях на уроках всіх вікових груп. Вона дозволяє нудну роботу по зображенню тонованого малюнка перетворити на цікаву.

4) Метод досліджень націлений на розвиток у дітей не тільки самостійності, але і фантазії, і творчості. Наприклад , на уроці з теми: «Подорож в зачаровану країну» запропонувала дітям самостійно виконати всю роботу. Принесла до класу листівку, яка начебто надійшла від Аліси, яка запрошувала всіх до Країни чудес. Потрапив до країни, діти побачили вулиці з зображенням геометричних фігур. З подивом звернулась до дітей: «Що сталось з вулицею? Нещодавно це було красиве місто, з чудовими тваринами та птахами, з добрими та привітними мешканцями. Мабуть, злий чарівник зачарував місто, будинки, тварин та птахів, та привітних мешканців в геометричні фігури. Я сподіваюсь, що ви діти зможете роз чаклувати це місто. Для цього треба подумати на що схожі фігури і домалювати їх.

Досить часто налаштовую на заняття дітей емоційно. Для цього використовую під час уроку музичні твори. Музичні образи,мова музики повинні відповідати віку дітей. Музика також супроводжує процес образотворчого мистецтва під час слайдових презентацій , з допомогою яких, знайомлю учнів з творчістю художників, з різними художніми жанрами.

Під час роботи, майже на кожному уроці, використовую ігрові прийоми , бо гра один з важливих методів розвитку уяви та пізнавальних здібностей дітей. (додаток 1)

Досвід роботи показує, що уроки образотворчого мистецтва, на яких використовуються нетрадиційні техніки малювання, доставляють, дітям багато радісних хвилин, задоволення продуктом своєї праці.

В своїй роботі я використовую різні нетрадиційні техніки образотворчого мистецтва. Ось деякі з них:

Монотипія – вид графічної техніки, пов’язаний з процесом друку. Суть монотипії – у нанесенні фарб на гладку поверхню плівки «від руки» - з подальшим друком на папері (завжди отримуємо один відбиток).

Гравюра на картоні – в образотворчому мистецтві вид графіки, в якому зображення є видряпаним на картоні.

Малювання пальчиками та долоньками, паличками. Спосіб одержання зображення: дитина опускає в гуаш долоньку або пальчик, вушну паличку або офарблює її за допомогою пензлика і робить відбиток на папері. Після роботи руки витираються серветкою, потім гуаш легко змивається.

Друкування з готових форм. Спосіб одержання зображення з картоплини,губки таін.: дитина розфарбовує печатку фарбою й наносить відбиток на папір. Для одержання інших кольорів міняються й мисочка й печатка.

Свічка + акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює свічею на папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічею залишається білим.

Гратаж. Спосіб одержання зображення: дитина розмальовує аркуш паперу фарбами або олівцями різного кольору, натирає свічею аркуш так, щоб він весь був покритий шаром воску. Потім на нього наноситься туш з рідким милом. Після висихання ручкою з пустою пастою вишкрябується малюнок.

Воскові крейди + акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює восковими крейдами на білому папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок крейдою залишається не зафарбованим.

Набризки. Спосіб одержання зображення: фарба розприскується на папір зубною щіткою.

Кляксографія звичайна. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує гуаш пластиковою ложкою на папір. У результаті виходять плями в довільному порядку. Потім аркуш накривається іншим аркушем і притискається. Далі верхній аркуш знімається, зображення розглядається: визначається на що воно схоже. Відсутні деталі домальовуються.

Кляксографія від подиху. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує пластиковою ложкою фарбу, виливаючи її на аркуш, роблячи невеличку плямку (крапельку). Потім на цю пляму дує із трубочки так, щоб її кінець не торкався ні плями, ні паперу. При необхідності процедура повторюється. Відсутні деталі домальовуються.

Кляксографія з ниточкою. Спосіб одержання зображення: дитина опускає нитку у фарбу, віджимає її. Потім на аркуш паперу викладає з нитки зображення, залишаючи один її кінець вільним. Після цього зверху накладає інший аркуш, притискає, притримуючи кінчик. Відсутні деталі домальовуються.

Мозаїка - зображення, зроблене на підготовленій основі зі шматків кольорового паперу, пластиліну, шкаралупи та ін..

Живописний рельєф – зображення здійснюється за допомогою акрилової шпаклівки, малюнок розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

Пап’є-маше – зображення створюється за допомогою маси із паперу, розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

До нетрадиційних технік малювання також відносяться:

● друк пробкою

● друк поролоном

● друк пенопластом

● друк змятим папіром

● друк за трафаретом

●«знайома форма — новий образ»

● черно-білий граттаж (грунтованный лист)

● кляксографія с трубочкою

● друк лисття

● кольоровий гратаж

● пуантилізм

● тампонування

Кожна з цих технік – це маленька гра. Їх використання дозволяє дітям відчувати себе розкутим, сміливим, безпосереднім, розвиває уяву, дає повну свободу для самовираження.

Сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні будуть прагнути до творчості. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність.

Один із способів розвитку пізнавальної активності учнів – це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

Під час проведення уроків широко використовую програмні засоби навчання та мультимедіа: презентації, відеоролики, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо або складно. Часто діти бояться висловлювати свою думку, бояться помилитися. Комп’ютер створює на уроці сприятливий мікроклімат, знімає напругу. Він дає змогу перетворити окремі етапи уроку на гру.

Мотивація учбової діяльності зростає в декілька разів. Презентація звільняє учителя від традиційного «двоколірного» використання дошки. Систематичне використання на уроці комп’ютера, зокрема мультимедійних презентацій сприяє:

• підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;

• зростанню продуктивності уроку;

• реалізації міжпредметних зв’язків

• підвищенню рівня знань учнів;

• зміні ставлення школярів до комп’ютера (адже вони починають сприймати його не як сучасну іграшку, а як універсальний інструмент для ефективної роботи в будь-якій галузі людської діяльності).

Це сприяє активізації творчої співпраці та своєчасному завершенню роботи. Учні відчувають задоволення, демонструють свої творчі успіхи. Тож зрозуміло, що ефективність занять залежить від отриманого дітьми в процесі роботи емоційного задоволення, радості.

Доцільно використовувати й інші технології, що підвищують продуктивність навчання:

1. Технологія проективного моделювання уроків («опорні сигнали», «опорні таблиці, схеми», «технологічний план-ланцюжок», «технологічна картка»)

2. Художньо - педагогічна драматургія (варіації музичного, образотворчого, театрального, екранного мистецтва)

3. Інтеграція, диференціація («лінія-пружинка», «лінія-хвиля», «візуальні розповіді», «звукові плями», «пантоміма», «оживи картину», «натюрморт в особах», «розмова героїв парного портрета», «театр костюму»)

4. Проблемно-евристичні технології («чутливе вухо», «пильне око», «умілі руки», «слухняні пальчики», «творча бесіда», «Що зайве?», «Знайди помилку?»)

5. Педагогічний малюнок (з натури, з уяви, декоративний малюнок, тематичний)

6. Дидактичні казки, тести, кросворди, нестандартні уроки.

7. Ігрові технології («рольова гра», «квітка-семицвітка», «мікрофон», «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «брейн-ринг», «розумники», «Мистецьке лото», «словникові скриньки»)

8. Сугестивні технології («образна палітра голосу», «шепіт», «арт-терапія», «музикотерапія», «Дерево-фантазія», «Слухаю себе», «Кольорова музика», «Мелодія сонця», «Осінній барвограй»)

Глибоко переконана, що кожна дитина – це індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Тому саме учень має бути головною діючою особою всього навчально – виховного процесу. Вчитель фактично стає лише консультантом і помічником, даючи дитині можливість будувати творчий процес самостійно. Таким чином дитина навчається самовиражатися, що дуже важливо для її розвитку і становлення як особистості.

Як результат моєї роботи стали перемоги наших учнів у різноманітних виставках і конкурсах дитячого малюнка (шкільних, міських, обласних, всеукраїнських). Це впливає на зростання дитини як особистості, усвідомлення нею значимості та продуктивності своєї праці.

Виховувати творчу особистість нелегко. Учитель образотворчого мистецтва має глибоко висвітлювати і органічно вкорінювати в учнівські душі красу навколишнього світу, формувати високі естетичні ідеали.

Як це зробити? З чого почати?

А почати треба з найпростішого – з себе.

Відомо, чим яскравіша особистість учителя, тим потужніший виховний вплив вона справляє на учнів. Також недаремно своїм педагогічним кредо я вважаю гасло: « Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – факел, який треба запалити».

Я сподіваюсь , що мій досвід допоможе комусь інакше подивитися на проблеми викладання образотворчого мистецтва в школи, а комусь просто цікаво проводити уроки.

Додаток 1

Основні кольори

Мета: розвивати зорову пам’ять, формувати знання з кольороведення (назви основних кольорів, похідних); удосконалювати навички роботи пензлем.

Матеріал: фарби, палітра, пензлики

Гра-казка

Якось в одному королівстві виглянуло на небо веселе сонечко, заграло усіма відтінками: світло-жовтим, оранжевим, червоним. До сонечка прилинула блакитна хмаринка. Вона потоваришувала із сонечком. Раптом хмаринка розплакалась, і з неї почали падати краплинки роси. Краплинки з’єднались із промінчиками сонечка і на землі з’явилась зелена травичка. А На небі почала вигравати усілякими фарбами веселка.

Палітра осені

Мета: розвивати зорову пам’ять, формувати знання з кольорознавства (назви кольорів, які кольори слід змішувати, щоб отримати певний колір); удосконалювати навички роботи пензлем.

Матеріал: картки з листочками – завдання із вказівкою, які кольори треба змішати, щоб одержати третій, і навпаки: є колір, потрібно визначити, які два кольори змішали, щоб одержати даний колір.

1. Два листочки розфарбовані, наприклад, один жовтим, інший – коричневим кольором, між ними поставлений знак «+», а третій - залишається не розфарбованим.

Учні змішують на палітрі два вказаних кольори, одержують третій і розфарбовують ним листочок.

Примітка: Щоб зацікавити дітей. Можна створити ігрову ситуацію: дощем змило кольори з деяких осінніх листочків.

Художник - чарівник

Мета: набуття навичок роботи з аквареллю по вогкому паперу. Вливання одного кольору фарби до іншого для отримання нового кольору.

Матеріал: два листки паперу: один простий, інший – змочений водою, вода, фарби, пензлик, склянка.

Спочатку учитель вводить дітей в ігрову ситуацію:

- Ми всі художники – чарівники, творимо на папері чудеса. Зараз я вам покажу, як це робиться. У мене два листки паперу. Це – звичайний папір, а цей – змочений чарівною водою. У вас на партах у склянках стоїть чарівна вода. Я беру папір, змочений чарівною водою папір повинен знаходитися в стадії висихання, пензликом малюю три пелюстки малиновою фарбою, кольори будуть розпливчастими), потім – три пелюстки фіолетовою фарбою. Бачите, як кольори впливають один на другий. Ось і вийшли чарівні квіти.

Впізнай колір

Мета: закріпити основні кольористичні поняття, правила змішування фарб.

Матеріали: силуети долоньок, квіти, метелики, трикутники, кружечки, квадрати пофарбовані у різні кольори.

Спочатку учитель вводить дітей в ігрову ситуацію:

- Ми всі художники-знавці, вмієм малювати, фарби різні й основні знаєм як змішати:-Я хотіла б малювати, але не знаю, як почати. Я візьму три фарби основні. Ці фарби – не прості, з них складаються всі інші. Які ж це фарби основні?

Учитель слідкує, діти показують, - червона, жовта, синя.

- Якщо червона з жовтою подружаться. Яка нова фарба утвориться?

- Якщо жовта із синьою подружаться. Яка нова фарба утвориться?

- Якщо червона з синьою подружиться. Яка фарба утвориться?

Домалюй предмет

Матеріал: аркуш паперу, прості і кольорові олівці.

Роздаються аркуші, на кожному з яких намальовано коло, трикутник, квадрат або група фігур, з яких потрібно створити образ. Діти на уроці працюють простими і кольоровими олівцями. Вчитель сповіщає дітям, що до них на урок завітав гість Це – Олівець- малювець. Він пропонує цікаву гру.

Олівець: Діти, зараз я покажу вам свій малюнок. Це коло. Спробуйте відгадати, що я хотів намалювати за допомогою цього кола, і відтворіть це на своїх листках. Тільки не можна збільшувати і зменшувати це коло.

Діти домальовують коло. Не всі відразу здогадуються, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола, бувають і помилки. І тоді вчитель із Олівцем-малювцем вказує на помилки, допомагає переробити роботу. Коли малюнки майже готові, він підбиває підсумки: «Правильно, все це я й хотів намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: тут і повітряна куля, і обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз, торт та інше

Дітям зразу полюбилася ця гра, але щоб вона не обридла, її треба поступово ускладнювати шляхом введення:

1) елементу змагання, коли дітям дається не один листок з формою кола (або іншою геометричною фігурою), а скільки вони забажають;

2) нових геометричних форм: півкола, квадрата, прямокутника, трикутника;

3) загадок, відповіді до яких зображуються за допомогою вже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконують лінійні малюнки.

Гра «Жива газета»

Отримавши завдання, учні відповідають на запитання, починаючи словами:«А чи знаєте ви, що…». Наприклад, що символізують кольори ? Що ви знаєте про Францію ? Яке символічне значення рослинних мотивів орнаменту?

Лото «Чи знаєш ти дерево?». або «Впізнай дерево за описом»

Гра проводиться на початку уроку перед малюванням осіннього дерева з пам'яті і за уявою.

Дидактичне завдання. Вдосконалювати спостережливість, досвід учнів, зорову пам'ять.

Дидактичний матеріал. Набір карток з зображеннями або фотографіями різноманітних дерев (береза, дуб, ялина, сосна, липа, осика, клен, горобина, модрина) на кожного учня; набір фішок, карточки з загадками про дерева.

Гра пройде більш ефективно, якщо перед її проведенням організувати екскурсію до лісу чи парку, під час якої учні спостерігатимуть за цими деревами у природі.

Зміст. Перед грою учні отримують набір карток з чотирма або шістьма зображеннями дерев. Учитель попереджає, що виграють найбільш уважні і спостережливі.

Правила. Учні мовчки відгадують загадки, закриваючи зображення - відгадки фішками. Той учасник гри, у якого всі зображення будуть закриті, піднімає руку. Виграє той, хто правильно впізнав усі дерева.

Пробний хід. Учитель демонструє одну з карток (бажано збільшений варіант, щоб було добре видно всім учням) і загадує одну з загадок, учні повідомляють відгадку і показують на картці зображення дерева, про яке була загадка. Учитель загадує іще одну загадку про дерево, зображення якого немає на картках. Учні відповідають, про яке дерево була загадка, і додають, що цього дерева немає на картках.

Примітка. Якщо картки лото не вдасться виготовити одразу, то можна використати просто зображення дерев. Учитель читає загадку, учні мають підняти карточку-відгадку. Учасник гри, що підняв не ту картку, кладе її назад до набору, а ті, хто відгадав правильно, відкладає свою картку окремо. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.

Естафета «Ми прикрасимо ялинку»

Гра проводиться на початку або в кінці уроку для закріплення навичок зображення ялинкових іграшок з натури.

Дидактичне завдання. Розвивати спостережливість, oкомір, вдосконалювати навички малювання з натури.

Дидактичний матеріал. Три великих аркуші паперу з зображенням неприкрашених ялинок, набір ялинкових іграшок нескладної форми на кожен ряд (ліхтарики, бурульки і інші).

Зміст. Клас ділиться на три команди-ряди. Кожна команда отримує по однаковому набору ялинкових іграшок, які розподіляються між учасниками. Перед кожною командою на класній дошці - аркуш паперу з зображенням ялинки. За командою вчителя (або коли закінчиться куплет якоїсь новорічної пісеньки) до дошки по одному виходять учні від кожної команди зі своєю ялинковою іграшкою. Кожен учасник має «почепити» (тобто намалювати або виготовити в техніці паперопластики) свою ялинкову іграшку на ялинку своєї команди. Малюнок виконується простим олівцем. Потім до своїх ялинок підходять наступні три учасники і так далі. Виграє та команда, яка прикрасить ялинку швидко і гарно.

Правило. Кожен учасник команди виходить до дошки прикрашати ялинку своєї команди тільки після того, як на своє місце сів товариш по команді.

Примітка. Закінчені роботи можна буде використати в оформленні класу до новорічного свята.

Гра “Розшукуємо друга, що загубився”

Дитина дає словесну характеристику свого товариша, а ми намагаємося його знайти серед дітей. Це можна ще розіграти, як захоплюючу детективну гру, де складається фоторобот, який допоможе знайти друга та намалювати, відтворити його характерні особливості.

Вправа «Які голки у сосни і ялинки»

Вправа проводиться перед малюванням з натури гілки сосни і ялини. Ця вправа допоможе учням графічно краще виконати малюнок з натури.

Дидактичне завдання. Вдосконалювати графічні навички учнів (вміння працювати тонким пензлем, наносити мазки у потрібному напрямі).

Дидактичний матеріал. Два аркуші паперу (положення альбомної сторінки) з зображенням гілки сосни і гілки ялини (на кожного учня).

Зміст. Після розгляду гілок сосни і ялини, порівняння їхньої будови, голок (їхньої довжини і особливостей кріплення до гілки) учні отримують аркуші паперу з незакінченим зображенням гілки сосни і ялини. Спочатку учні мають визначити, де зображено гілку ялини, а де - сосни. Потім вони отримують завдання: завершити малюнок у кольорі тушшю або аквареллю, тобто намалювати на обох гілках голки, використовуючи на практиці свій досвід спостереження. Підсумки виконання вправи можна підбити таким чином: кілька учнів по черзі демонструють свої малюнки, а решта визначають, де зображена гілка ялини, а де - гілка сосни. Якщо характер голок передано правильно, то зображення гілок діти відразу впізнають.

Гра “Обличчя клоунів”

За допомогою крапок, паличок, дужок дітям пропонується намалювати обличчя клоунів: веселого, сумного і задумливого. Далі надінемо на клоунів ковпачки та маніжечки, які за формою та кольором відповідали б емоційному виразу обличчя.

Гра “Автопортрет”

Спробуємо намалювати свій словесний портер дивлячись у дзеркало. Це цікава гра і психологічний тест, який розкриває неповторність дитини. Заключним етапом цієї гри є створення автопортрета.

Гра “Зайва картина”

Учням пропонується розглянути репродукції картин, ілюстрації визначити однакові та неоднакові характеристики (жанр картини, вид образотворчого мистецтва, техніка виконання, види портрету, види пейзажу, види скульптури).

Бліц-турнір

а)що є виражальним засобом в живописі( Колір);

б)витвір монументального мистецтва зі скла ( Вітраж);

в)який Київський собор зображений на 10 гривневій купюрі (Успенський);

г)кого називають «титаном» епохи Відродження ( Леонардо да Вінчі);

д)який вид мистецтва в перекладі означає «зодчий» (Архітектура);

е) скільки існує основних кольорів (Три: червоний,жовтий,синій);

ж)як називається жанр живопису де зображують тільки фрукти (натюрморт);

Розмістити стилі архітектури в хронологічній таблиці по епохам

Наприклад: а)Античний; б)Романський; в)Готичний та ін.

Гра «Пантоміма»

Зобразити у формі пантаміми: портрет, палітру, олівець, пензель, папір, фарби, ластик.

Гра «Скринька»

Учитель показує учням скриньку, в якій сховані предмети, за допомогою яких треба відгадати назву картини або видів мистецтва.